Назад

Орленко Віктор Миколайович

Народився 8 березня 1961 року у селі Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області.

Після закінчення Талалаївської середньої школи вступив до Щорського професійно-технічного училища, де здобув спеціальність «Помічник машиніста».

З 1980 по 1983 — служба в рядах Радянської Армії на території Республіки Афганістан.

Після закінчення служби — машиніст тепловозу локомотивного депо «Дарниця» у місті Києві.

18 лютого 2014 року, під час боїв на Майдані, В. Орленко отримав важке поранення в голову після того, як врятував свого пораненого сина. Хлопець вижив та одужав, а батько потрапив до лікарні у надважкому стані.

Два місяці В. Орленко перебував у комі.

Проходив реабілітацію у клініці «Шаріте» у Німеччині.

Після реабілітації прийшов до тями, зміг сидіти і говорити.

Однак після повернення в Україну його стан різко погіршився.

Помер 3 червня 2015 року у Київській клінічній лікарні № 1.

Похований у селі Талалаївка Ніжинського району.

Згідно Указу Президента України № 56/2016 від 17 лютого 2016 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності В. Орленку присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота зірка» (посмертно).

Назад